ГІДРОПУ́ЛЬТ, а, ч. Розпилювач рідини, який складається з бака, поршневого насоса та шланга. Розчин [содово-милонафтова емульсія] наноситься на скло гідропультом (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 68.