Що oзначає слово - "гілка"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ГІ́ЛКА, и, ж. Невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав’янистої рослини. І не подумавши німало, Нап’явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало, І зараз гілку одчахнув (Котл., І, 1952, 124); Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати (Л. Укр., І, 1951, 153); Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Ю. Янов., 1,1958,113); * У порівн.Од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах (Н.-Лев., II, 1956, 263).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 69.