ГІМНАСТЕ́РКА, рідко ГІМНАСТЬО́РКА, и, ж. Військова формена сорочка з цупкої тканини з відкладним або стоячим коміром. Генерал мовчки розстібнув гімнастерку, зняв з своїх грудей гвардійський значок і віддав Калюжному (Ле, Мої листи, 1945, 95); Скидали теплі шапки, кожухи і йшли в засмальцьованих від поту і продимлених гімнастерках (Шер., В партиз. загонах, І947, 123); Прийшов.. механік у замащеній гімнастьорці (Ю. Янов., II, 1954, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 71.