ГІПСОБЕТО́Н, у, ч. Один з видів бетону, в якому в’яжучим матеріалом є гіпс, а заповнювачами — шлак, цегляний щебінь, керамзит, комиш, пісок, тирса і т. ін. На основі розробленої і перевіреної в напівзаводських умовах технології виготовлення термозиту, керамзиту, перліту, гіпсобетону, газогіпсу організовано їх промислове виробництво (Рад. Укр., 9.УІІІ 1959, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 74.