ГІПСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. Вносити в грунт гіпс з метою поліпшення його фізичних, фізико-хімічних та біологічних властивостей. Гіпсувати солонці найкраще в паровому полі, де є змога добре розмішати гіпс з грунтом (Наука.., 11, 1956, 25).
2. Робити гіпсову пов’язку. Гіпсувати ногу.
3. Додавати гіпс у виноградне вино для поліпшення смакових якостей і кольору, а також для кращого збереження його.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 74.