Гірниця, ці, ж.
1) Комната (рѣдкое). У городі Килиї татарин сидить бородатий, по гірницях похожає. АД. І. 169.
2) Чердакъ на домѣ или какомъ-нибудь строеніи. Сквир. у.
Гірниця, ці, ж. Каменоломня. Чигирин. у. Газета «Порядокъ» 1881, № 246.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 286.