ДА́КНУТИ, ну, неш, док., розм., рідко. Однокр. до да́кати. — Н-да! — дакнули колгоспники. — Місточок слід би полагодити (Вишня, І, 1956, 385).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 206.