ДАЛЕКОМІ́РНИК, а, ч. Фахівець з обчислювання відстані за допомогою далекоміра. Хвиля кидала кораблі, і берег гойдався перед ними, тікаючи з поля зору далекомірників (Кучер, Чорноморці, 1956, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 208.