ДАЛЕЧЕ́НЬКО, розм. Зменш. до дале́ко 1, 3. Кишинів далеченько видно на горі (Н.-Лев., III, 1956, 265); Далеченько цей колодязь від хати (Коп., Подарунок, 1956, 6); — Що ж, пішли, Давиде? Бо вже, десь, незабаром і півні обізвуться, — До півнів ще далеченько (Стельмах, Хліб.., 1959, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 209.