ДА́ЛЬШИЙ, а, е.
1. Вищ. ст. до дале́кий 1.
2. Який слідує за чим-небудь, після чогось; наступний. Тепер на тиждень хтось має цілковиту волю.., а там мусить подумати про матеріал до дальшої статті (Л. Укр., V, 1956, 351); Письменники уважно вислухали запити своїх юних читачів, щоб врахувати їх у своїй дальшій роботі (Літ. газ., 9.IX 1948, 4); // Який триває далі, продовжується (про розвиток, прогрес і т. д.). Марксизм дістає свій дальший розвиток у ленінізмі (Рад. Укр., 22.IV 1951, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 209.