ДВОВЛА́ДДЯ, я, с. Одночасне існування двох влад (у країні, організації і т. ін.). На Україні, як і в усій країні, також установилось [в 1917 р.] двовладдя. Діяли створені робітниками і солдатами Ради робітничих і солдатських депутатів, а поряд з ними — комісари Тимчасового уряду (Іст. УРСР, II, 1957, 14); — Коли ж кінчиться це чудернацьке двовладдя на Січі? (Тулуб, Людолови, II, 1957, 473).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 220.