ДВОГОЛОС́НИЙ, а, е. Те саме, що двоголо́сий. Композитор підкреслював, що починати двоголосний спів треба поступово — після опанування мелодією (Мист., 6, 1958, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 220.