ДЕГРАДУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до деградува́ти. Тяжіння до пустої абстракції, яка нічого не виражає, .. — повсюдне явище в деградуючій літературі та мистецтві західного декадансу (Про багатство л-ри, 1959, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 230.