ДЕКЛАРА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Офіційна заява з приводу чогось, урочисте проголошення урядом, партією, з’їздом і т. ін. яких-небудь принципів, положень, а також документ, у якому вони викладені. На Нараді була одноголосно прийнята Декларація комуністичних і робітничих партій соціалістичних країн (Деклар. наради.., 1957, 3); Готуючи в 1847 р. свої поезії до нового видання, поет [Т. Шевченко] написав.. передмову, що є по суті літературною декларацією, викладом його естетичних поглядів (Іст. укр. літ., І, 1954, 244).
2. Назва деяких офіційних документів, що подають потрібні відомості. Торгова декларація.
3. перен., літ. Нехудожній, абстрактний виклад, який не впливає на емоції, або такого ж плану чийсь вислів. В романі [«Світанок над морем» Ю. Смолича] Ласточкін надто сухий, дуже багато вкладено в його уста хоч і правильних, але загальних положень, лозунгів, декларацій (Рад. літ-во, 3, 1957, 9); Якщо на початку війни в творах А. Малишка трапляються голі декларації, то вже в 1942 р. його поезії стають конкретнішими (Іст. укр. літ., II, 1956, 635).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 234.