Що oзначає слово - "денце"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ДЕ́НЦЕ, я, с.

1. Зменш.-пестл. до дно 2. Ой, у полі озеречко,Там плавало відеречко. Соснові клепки, а дубове денце, Не цурайся, моє серце (Укр.. лір. пісні, 1958, 312); Потім бачив себе на коні бравим вершником. На шапці червоне денце і зірка п’ятикутна (Цюпа, Назустріч.., 1958, 29).

2. бот. Нижня частина цибулин і квіток деяких рослин. Пошкодження цибулин починається з денця, яке трухлявіє, а лусочки гинуть (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 291); Самиця [кульбабового довгоносика] відкладає яйця безпосередньо в денце квіткового кошика кок-сагизу, проколюючи його обгортку (Шкідн. поля.., 1949, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 243.