ДЕНЬО́К, нька́, ч. Зменш.-пестл. до день 1, 2, 4. Зимою деньок, як комарів носок (Укр.. присл.., 1955, 99); Там дівчата в погожий деньок Яблуневий садили садок (Нех., Чудесний сад, 1962, 90); Так поволі йдуть деньки, А ще тихше тижні (Дор., Літа.., 1957, 141).
◊ Деньо́к-два; Деньо́к-дру́гий — кілька днів. — Побудь тут, синочку, деньок-другий (Фр., II, 1950, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 244.