ДЕПРЕ́СІЯ, ї, ж.
1. Хворобливий стан приголомшеності, пригнічення, скорботи. Тому тиждень я дістав нервовий напад коло стола, по нападі прийшла сильна депресія, і я несвідомо перележав на столі кілька годин (Стеф., III, 1954, 225); Після внутрішньої депресії, яку довелося пережити від незорієнтованості й страху в Ісен-Джановій хаті, Вася тепер відчув якийсь приплив тепла в усі клітини організму (Ле, Міжгір’я, 1953, 435).
2. Застій в економіці капіталістичних країн. Після деякого пожвавлення.. весною 1880 р. вибухнула [в Росії] нова промислова криза, яка разом з депресією тривала до 1886 р. (Іст. УРСР, І, 1953, 498).
3. Зона зниженого атмосферного тиску або низького рівня барометра.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 245.