ДЕСЬ-НЕ-ДЕ́СЬ, присл., розм. Де-не-де. Десь-не-десь стирчить по одному невеличкому будячкові (Фр., IV, 1950, 326); Десь-не-десь бовваніє на обрії самотній словак із самотнім волом у плузі (Гончар, І, 1954, 273).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 257.