ДЕТЕ́КТОРНИЙ, а, е. Прикм. до дете́ктор.
∆ Дете́кторний прийма́ч — найпростіший безламповий радіоприймач з кристалічним детектором. В Гнатовім хлівці Гапій встановив детекторний приймач, і щоранку на церковній огорожі з’являлися зведення про успіхи Червоної Армії (Мур., Бук. повість, 1959, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 258.