ДЕФЕКА́Т, у, ч. Те саме, що Дефекаці́йна грязь (див. дефекаці́йний). Щодня з цукрових комбінатів Волині відправляють сотні автомашин, вщерть заповнених цінними промисловими відходами для вапнування кислих грунтів — дефекатом (Рад. Укр., 31.III 1964, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 258.