ДЕФЕКТОСКОПІ́Я, ї, ж. Сукупність методів виявлення внутрішніх і поверхневих прихованих дефектів металевих і неметалевих матеріалів і виробів без їх руйнування. За допомогою рентгенівського проміння перевіряється міцність деталей машин і зварних з’єднань металевих конструкцій; це так звана рентгенівська дефектоскопія (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 370).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 259.