ДЕФЕНЗИ́ВА, и, ж.
1. заст. Оборонна тактика на війні; оборона.
2. іст. Поліція в панській Польщі (1918-1939 рр.). Серед матеріалів львівської дефензиви 1936 р. знаходимо спеціальне розпорядження провести ревізію в приміщеннях редакцій прогресивних журналів (Рад. літ-во, 5, 1957, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 259.