ДЕФІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн. Урочисто проходити (на параді, демонстрації і т. ін.). На відкриття пам’ятника.. мають прибути ветерани нової, другої війни, щоб дефілювати перед пам’ятником і трибуною (Скл., Карпати, II, 1954, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 259.