ДЖЕРЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до джерело́ 1. В лісі тягне вогкістю. Скрізь попід камінням слизить вода й виступає джерельцями (Н.-Лев., II, 1956, 415).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 262.