ДЖИН1, у, ч. Горілка, перегнана з ялівцевими ягодами. * У порівн. І небо — блакитний джин, зорі пливли по воді (Ю. Янов., V, 1959, 31).
ДЖИН2 див. джи́ни.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 263.