ДЖУТ, у, ч. Трав’яниста південна рослина родини липових, із стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину. Джут дає довге і міцне волокно (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 186); У світовому виробництві волокна джут займає друге місце після бавовнику (Колг. енц., 2, 1956, 366).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 263.