ДЗО́РКНУТИ, не, док., зах. Однокр. до дзо́ркати. Той [ланцюг] тілько мигнув, дзоркнув, віз затріщав і вже був обв’язаний (Фр., III, 1950, 141).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 267.