Що oзначає слово - "димка"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ДИ́МКА, и, ж.

1. рідко. Те саме, що серпа́нок. Обличчя зорі ясночоле засяє у очі мої, крізь вікна кружлятиме поле і в димці блакитній гаї (Сос., II, 1958, 192).

2. заст. Товста бавовняна тканина, перев. смугаста. — Слухай, Дарко, чи ти ж собі справила таку спідницю, як то була в мене?.. — Ей, де там! Мати з димки пошили (Л. Укр., III, 1952, 652).

3. перен., рідко. Саморобна горілка-сирець; самогон. Рибалка витягнув з кишені пляшку пекучої, мов вогонь, димки (Шиян, Партиз. край, 1946, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 278.