ДИФУЗІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до дифу́зія 1. Найпростіший вид антисептування вологої деревини називається дифузійним; виконують його способом банда-жування або суперобмазування (Довідник сіль. будівельника, 1956, 226); // Признач. для процесів дифузії.
∆ Дифузі́йний апара́т; Дифузі́йна батаре́я — апарат для добування методом дифузії з подрібненої сировини розчинних речовин; дифузор (у 1 знач.). В дифузійній батареї з бурякової стружки утворюється сік (Веч. Київ, 12.III 1957, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 290.