ДОБОРО́ТИСЯ, борю́ся, бо́решся, док.
1. Закінчити боротися, кінчити боротьбу.
2. до чого. Боротьбою за що-небудь дійти до якихось неприємних наслідків. Доборолась Україна До самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають (Шевч., І, 1951, 335); [Річард:] Нема у тьмі ні впину, ні дороги, нема й мети… До краю доборовся (Л. Укр., III, 1952, 110).
3. Те саме, що доби́тися 1. Він відчував уже ту хвилю, коли прийдеться йому.. зрезигнувати з науки, наукової праці, не доборовшися на цьому полі ні до якого успіху (Круш., Буденний хліб.., 1960, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 320.