ДО́БРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до до́брий. Доки ж ви [черевички] були новенькі, Гриць до мене був добренький (Пісні та романси.., II, 1956, 115); І того було не їсть, і того не хоче. Все бажалось їй ласенького та добренького (Н.-Лев., І, 1956, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 321.