ДОБРО́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до добро́тний. Бажаючи продемонструвати перед клієнтом добротність паперу, він [друкар] професійним рухом провів великим і вказівним пальцями вздовж краю траурної картки (Вільде, Сестри.., 1958, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 326.