ДОБРУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОБРУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Закінчувати брукувати; брукувати до певної межі. Добруковувати вулицю; Добрукувати до площі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 326.