Що oзначає слово - "добуванка"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


Добува́нка, ки, ж. = Добування.

1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. Черном.

2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п’ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається. Черном.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 400.