ДО́ВБА́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до до́вба́нка. Він дістав з мисника невелику липову довбаночку, пішов із нею у хижку і налив меду (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 329.