ДОВОЛОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док.
1. Вештаючись без діла, зазнати неприємностей.
2. Надмірно упадаючи за ким-небудь, постійно залицяючись, зазнати неприємностей.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 337.