ДОВІДНИ́Й, а́, е́.
1. Який служить для доводу, підтвердження якоїсь істини. Довідний аргумент; Довідний приклад.
2. Який може бути доведений. Довідне положення.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 334.