ДОГО́ДНЕ, присл., рідко. Як слід, до ладу. Вона нічого не вміє, ані плаття вигладить, ані вслужити догодне (Вовчок, І, 1955, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 341.