ДОДАТКО́ВО. Присл. до додатко́вий 1. Повітря й воду хіміки перетворюють на добрива, які дають народному господарству додатково мільйони тонн сільськогосподарської продукції (Наука.., 2, 1959, 25); — Те, що нам належало, ми вже вибрали. Тепер просимо додатково (Тют., Вир, 1960, 147)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 343.