ДОДЕ́РЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОДЕРЖАТИСЯ, жуся, жишся, док.
1. Не зникати, не втрачатися, зберігатися до певного строку.
2. Витримувати що-небудь, перев. до якогось часу. Скрутно прийшлася година голодна: З осені хліб купували; ..Всилу додержались, поки робота Знову у полі відкрилась (Манж., Тв., 1955, 54).
3. перен. Те саме, що доде́ржувати 2. Правління профспілок поставило перед Зілінським вибір: або вийти з товариства власників, або додержуватись пунктів договору (Вільде, Сестри.., 1958, 119); Опоненти не завжди додержувались правил наукової дискусії, вдавались і до недозволених прийомів (Шовк., Інженери, 1956, 26).
4. тільки недок. Пас. до доде́ржувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 344.