ДОЗВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док., рідко. Те саме, що докли́катися. Щось мала надія На такого батька: Не дозвешся з шинку, Тільки б грошенятка (Граб., І, 1959, 212).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 347.