ДОКОРІ́ННО. Присл. до докорі́нний. За цей час докорінно змінилася військова ситуація (Ле, Наливайко, 1957, 377); За роки Радянської влади докорінно поліпшено справу охорони здоров’я населення (Наука.., 9, 1959, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 354.