ДОЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. долі́плять; док., перех. Закінчувати ліпити що-небудь. Тим часом пирогів доліпили (Барв., Опов.., 1902, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 359.