Домовни́к, ка, м.
1) = Домівник.
2) = Домовик. Відьма не ходить туди, де єсть домовник: він її зараз укладе. ЗОЮР. II. 37.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 420.
Що oзначає слово - "домовник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.