ДОМІ́В, присл., діал. Додому. Забавившися до пізньої ночі у веселій компанії, він вернув десь о дванадцятій домів (Фр., IV, 1950, 38); — Підемо на Ясенову! я тобі там зайчика піймаю, принесеш його домів, зробимо клітку та буде у нас рости! — кинув батько (Чендей, Вітер.., 1958, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 362.