ДОПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Закінчувати пиляти; пиляти до певної межі. Допилюючи задній кінець дошки, верстатник повинен користуватися штовхачем (Стол.-буд. справа, 1957, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 370.