ДОПІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ДОПЕКТИ́СЯ, ече́ться; мин. ч. допі́кся, допекла́ся, ло́ся; док. Пектися до повної готовності. В неї в пекарні допікалась шарлотка на третю потраву (Н.-Лев., IV, 1956, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 372.