ДОСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док., розм.
1. Закінчити сміятися.
2. Багато сміючись, зазнати чого-небудь небажаного, неприємного. Став [Іскра] хусткою витирать сльози, бо до сліз досміявся (Морд., І, 1958, 128).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 386.