ДОТИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дотика́ти 1 і дотика́тися. Дотикання до людини, яка перебуває під струмом, небезпечне для життя (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 393.