ДОТОРКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко.
1. Те саме, що доторка́тися.
2. перен. Виводити з стану душевної рівноваги, досаждати чим-небудь.
◊ Доторка́ти до живо́го див. живи́й.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 394.